Львівське.інфо

Парк «Погулянка» знаходиться в південно-східній частині міста між вулицями Погулянка (район престижної забудови польського періоду), а також Зеленої і Пасічної (в основному забудова радянського періоду), межує з територією ботанічного саду Львівського університету. Центральна алея лісопарку веде від вулиці Погулянка до мікрорайону на перетині вулиць Джорджа Вашингтона (колишня Батальна) і Пасічна (колишня Ленінського комсомолу).

Погулянка знаходиться в межах піднесеної ландшафтної формації, званої Давидовська гряда. На його території бере витоки невелика річка Пасіка. Площа лісопарку складає 100,33 га.

До остаточного входження Львова до складу УРСР в 1944 році, польська інтелігенція називала погулянку лісом Венглевского - багатого львівського адвоката, який, придбавши в 1799 році ділянку лісу, побудував на ній палац, де часто збиралася міська знать. У той час парк межував з ділянкою міста, де була забудова простих селян.

Лісопарк Погулянка став природоохоронним рекреаційним об'єктом в 1940 році на базі граб-букового лісу. Тут планувалося створення міського парку культури і відпочинку, однак після війни цей парк заснували ближче до центральної частини міста (див. Парк культури і відпочинку (Львів). Нині лісопарк входить до складу природо-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання. На Погулянці проходить північно-східна межа ареалу бука в Європі. У насадженнях переважають природні насадження бук, граб, зустрічається береза, клен, явір. У рельєф місцевості добре вписані прогулянкові маршрути. У долині, по дну якої пролягає центральна алея, розміщені декоративні ставки, з яких випливає притока Полтви - струмок Пасіка.

Вулиця Погулянка починається в кінці вулиці Левицького і закінчується в парку. Забудова вулиці Погулянки і прилеглих вулиць - здебільшого двоповерхова в стилі довоєнного конструктивізму, а також вілли і новобудови 1990-2000-х. В межах парку збереглися два хутори: один - вул. Пасічна, 86-а і 88-а, інший - Погулянка, 39-а, а також колишній костел вірменських бенедиктинок, нині є церква Матері Божої Неустанної Помочі.

При Польщі на Погулянці була фабрика штучного льоду Львівського акціонерного товариство броварів, від якої залишилися старі кам'яні в'їзні ворота. З радянських часів тут працює Львівський винний завод (в минулому філія «Молдвінпрома»), заснований в 1948 році на місці броварні середини XIX століття. Львівський виноробний завод в кінці 1990-х почав випуск вермуту "Квіти Погулянки».

У 1984 році на Погулянці (кінцева зупинка трамваю № 7) був побудований Палац піонерів і школярів, в 1990-і перейменований в Палац творчості дітей та юнацтва Галичини. Будівля складається з трьох частин: зорової (у тому числі три великих зали), гурткової та спортивної, до нього примикає невеликий ставок та головна алея парку.