Коли Ви приїжджаєте до Львова - на залізничний вокзал або на автобусний (той, що біля залізничного) - необхідно вийти звідти: це для початку. Потім потрібно вийти на зупинку трамваїв і почекати там на номер шостий, перший чи дев’ятий – усі вони рано чи пізно прибувають у центр міста.
Якщо є якісь клунки і пакунки (себто багаж) – тоді проблематично: треба зразу думати, куди його подіти. Отже, необхідно десь поселитися. Можна у старих знаних готелях: «Жоржі» чи «Ґранді», де завжди місць немає, або у нових «Леополісі», «Опері» чи ще якихось, які не з найдешевших. Для любителів старої доброї радянської архітектури найкраще підійде щось на зразок готелю «Львів». А для молодих духом, які шукають львівського настрою і воліють краще витратити свої гроші на львівську каву, аніж на готельні номери, підійдуть приватні помешкання, які господарі пропонують в оренду на день-два чи більше – популярна сьогодні «подобова оренда у Львові». Вибирайте що хочете.
Після того як Ви розмістилися, поїли і все таке хутко ідіть у місто – не втрачайте часу, особливо якщо гарна погода.
Досить непогано піти на верхівочку ратуші, що на площі Ринок, і подивитися на місто з висоти пташиного польоту. Якщо немає якихось конкретних ідей щодо того, що можна було б відвідати, то, дивлячись із вежі вниз, натрапиш оком на щось цікавеньке, що захочеться побачити зблизька.
Якщо є конкретні пункти, які Ви запланували вшанувати своїм візитом, то ходіть від одного до іншого не завжди по проспектах, а деколи й по маленьких вуличках. Можливо, Вам доведеться користуватися картою, але не нехтуйте побачити й ті вулиці, будинки, речі, які не входять до екскурсійного маршруту.
Якщо Ви ненароком натрапите нюхом на запашний аромат кави, то орієнтуйтесь на її джерело, аби й собі випити там філіжанку цього смачного напою з якимось сирником. Не відмовляйте собі в цьому задоволенні. Сумніваюся, що за кілька років Ви будете шкодувати про те, що потратилися, а от жалкувати, що були у Львові і не були на каві можете.
Взагалі чудесно було б, якби Ви пішли до якогось театру на гарну виставу. Адже тут бувають такі, яких немає більше ніде. Востаннє я був на британській комедії. Це було доволі давно, але я добре пам’ятаю той день. Він був дуже гарний і запам’ятався мені на все життя – правду кажучи, не лише завдяки театру, але вистава додала до загального настрою значну частку. Ніколи не варто пропускати подібної нагоди.
Шукайте щось ексклюзивне: подію, виставку, концерт. У цьому місті таке є завжди. Його доволі багато і воно є на різні смаки, тож у виборі чогось такого орієнтуйтеся на свій власний смак.
Не забувайте також і про старі добрі парки. Чому б не пройтися якимось із них? Хочете впорядкованих алей (впорядковані вони по-українськи, звісно, але які вже є) - то йдіть у парк Франка, Стрийський чи Культури. Бажаєте побачити місто згори – на Високий Замок. Прагнете спокою – прямуйте до Знесіння, хочете квітів – Ваша дорога до Ботанічного саду. Якщо хочете українського – шукайте Шевченківський гай. А якщо Вам байдуже і хочете просто погуляти, то йдіть на Погулянку…
Гарного Вам Львова!