Львівське.інфо

Ніколи не довіряйте лікарю «як Богу». Нещодавно лікувалась в обласній клінічній лікарні, у відділенні щелепно-лицевої хірургії. Лікувалась впродовж трьох місяців з приводу флегмон та абсцесів. Причин стоматологічних не було виявлено, але флегмони та абсцеси виникають все частіше – в результаті на обличчі безліч деформуючих рубців. Я була у розпачі… Почала приймати антидепрессанти… Одного разу мій товариш – лікар-діагност, з 20-ти річним стажом роботи, розповів мені про синдром Мюнхаузена, в якому часто підозрюють пацієнтів, коли не можуть встановити діагноз. Звичайно, я про все без вагань, розповіла лікуючому лікарю, оскільки вірила «як Богу» і не бачила тут нічого страшного, в тому, що я знаю назву цього захворювання психіки і … отримала результат… Людина, якій я так вірила, звинуватила мене саме у цьому… У неї ніколи не було часу ні прокоментувати свої призначення, ні вислухати те, що їй говориш. Більшість лікарів працює під девізом «прийняти побільше пацієнттів, витративши при цьому мінімум часу». Але усіх ж грошей на світі не заробиш… А за цим усім стоїть чиєсь здоров»я і чиєсь життя… Зазвичай, більшість лікарів (можливо і є виключення), коли бачать, що ситуація безвихідна, а часу для вирішення у неї немає, бо з втраченим часом можна втратити нових пацієнтів, а з ними і нові гроші, швидко вирішує все так, як їй вигідно. З психікою у мене все гаразд, і жодного синдрому Мюнхаузена у мене немає, швидше навпаки я панічно боюсь лікарів, проблема лише в тому, що абсцеси появляються і дальше, в результаті з’являються все нові рубці на обличчі. Здала аналізи – імунологічні дослідження – була на консультації у імунолога, виявлено ім.недостатність, та ще багато змін, сказали, що саме проблеми з імунітетом можуть приводити до виникнення флегмон, сказали, що потрібно лікуватись. Але як тепер я можу повірити лікарям і взяти рецепт з їхніх рук, якщо мене зрадила людина, якій я вірила «як Богу»?