Нинішній власник
Львівський національний університет імені Івана Франка
Реконструйовано
після 1745 Бернард Меретин (?), 1756 Пʼєр Ріко де Тіржель, 1780 Пʼєр Дені Гібо, 1820-ті Фридерик Бауман, 1934 Іван Багенський
імені Івана франка,
університету імені Івана,
університету,
палац,
архітектора,
бібліотека,
будинок,
xviii,
інтер,
франка,
реконструкція,
імені,
львів,
бесядецьких,
галицька,
архітектури,
зараз,
площі,
Івана,
Івана франка,
імені Івана,
університету імені,
палац бесядецьких Палац Бесядецьких — памʼятка архітектури у Львові на площі Галицькій, 10. Єдиний збережений донині палац XVIII ст. садибного типу у Львові.
Побудова палацу
Володимир Вуйцик припускав, що датою побудови палацу міг бути 1737 рік. На думку проф. Єжи Ковальчика це могли бути 1740-ві роки. Авторство первісного проекту також достеменно не зʼясоване. За однією з версій це Ян Гербурт — цеховий будівничий. Згідно з іншою — Бернард Меретин, котрий зокрема нібито провадив реконструкцію після пожежі 1745 року. 1756 року перебудований за проектом французького архітектора Пʼєра Ріко де Тіржеля. Вересень—листопад 1780 року — реставрація під керівництвом Пʼєра Дені Гібо. У 1820-ті роки — реконструкція інтерʼєру архітектором Фридериком Баумананом. 1866 року замінено перекриття головної зали архітектором Л. Солецьким. 1885 рік — реставрація під керівництвом архітекторів Яна і Карла Шульців. Із західної сторони добудовано триповерховий флігель. У 1934 році ще одна реконструкція, тепер вже архітектора Івана Багенського. Укріплено стіни та інші несучі конструкції, замінено дах. У великій залі встановлено балкон-галерею. Інтерʼєр набув рис ампіру та історичних стилів. Незважаючи на перебудови, памʼятка зберегла свою первісну основу.
Загальна характеристика
Будівля розташована осібно у глибині ділянки, за садом, відділеним від площі кам'яною огорожею з в'їзною брамою. Мурована з цегли, тинькована, двоповерхова споруда, у плані наближена до прямокутника, перекрита мансардним дахом. На фасаді виступають три ризаліти. Центральний — гранчастий і бічні — прикрашені подвійними пілястрами зі спрощеними капітелями. Вікна в обрамленнях з елементами рокайльного декору. Над головним входом — камʼяний картуш з гербом.
Внутрішнє планування анфіладно-зального типу, частково перероблене у коридорно-секційне. У центральній залі на стінах зберігся ампірний скульптурний фриз, створений під час реконструкції палацу Фридериком Бауманом у 1820-х роках. Автором фризу міг бути сам Бауман, або скульптор Йоган Баптист Шімзер.